Баронч Садок — различия между версиями
Ssayadov (обсуждение | вклад) |
Ssayadov (обсуждение | вклад) |
||
| Строка 28: | Строка 28: | ||
}} | }} | ||
=Биография= | =Биография= | ||
| − | + | Монах-доминиканец. Жил в Галичине. | |
| − | |||
| + | Исследовал армянские общины Польши и Украины. С. Баронч способствовал обновлению армянских национальных учреждений в Галиции, принимал непосредственное участие в восстановлении памятников армянской архитектуры, в строительстве армянских школ и общежитий. То, что прошлым Украины интересовался историк-армянин, разбудило среди украинской общественности интерес к жизни армян. | ||
| − | + | Таким образом, деятельность С. Баронча, служившая и армянскому и украинскому народам, способствовала более близкому взаимному ознакомлению обоих народов, и его следует считать одним из первых выразителей армяно-украинской дружбы в науке. | |
| − | |||
==Сочинения== | ==Сочинения== | ||
| + | Автор монографий на польском языке по истории украинских городов Брод, Бучача, Жовквы, Станислав, Тисменици и других, в которых представлен важный фактический материал. | ||
| + | |||
| + | Издал сборник украинских сказок и поговорок. | ||
| + | |||
| + | Опубликовал «Жизнеописание славных армян в Польше» (1856), «Очерк армянской истории» (1869) и ряд трудов по истории ордена бернардинцев и доминиканцев. | ||
| + | |||
| + | Историк Садок Баронч в своих монографиях показал своим соотечественникам славу и героическое прошлое армянского народа, влиял на подъем национального самосознания. | ||
| + | |||
===на польском языке=== | ===на польском языке=== | ||
*Żywoty sławnych Ormian w Polsce, Lwów, 1856 | *Żywoty sławnych Ormian w Polsce, Lwów, 1856 | ||
*Rys dziejów ormiańskich, Tarnopol, 1869 (очерк истории армян) | *Rys dziejów ormiańskich, Tarnopol, 1869 (очерк истории армян) | ||
*Pamiątki Jazłowieckie, Lwów, 1862 (работа о Язловце) | *Pamiątki Jazłowieckie, Lwów, 1862 (работа о Язловце) | ||
| + | |||
| + | ==Достижения== | ||
| + | *профессор Львовского университета | ||
=Библиография= | =Библиография= | ||
| Строка 49: | Строка 59: | ||
*Дашкевич Я.Р. Армянский ученый Садок Баронч как собиратель украинского фольклора. «Историко-филологический журнал», 1965, № 1 | *Дашкевич Я.Р. Армянский ученый Садок Баронч как собиратель украинского фольклора. «Историко-филологический журнал», 1965, № 1 | ||
*Баронч Садок //Википедия (укр.)[http://uk.wikipedia.org/wiki/Баронч_Садок] | *Баронч Садок //Википедия (укр.)[http://uk.wikipedia.org/wiki/Баронч_Садок] | ||
| − | *[http://history.org.ua/EHU/new/?verbvar=Baronch_S&abcvar=21&bbcvar=1] (укр.яз.) | + | *[http://history.org.ua/EHU/new/?verbvar=Baronch_S&abcvar=21&bbcvar=1] (укр.яз.) |
*БУКОВИНА І ЧЕРНІВЧАНИ В "ЕНЦИКЛОПЕДІЇ КОЛОМИЙЩИНИ". Чернець-домініканець. Жив у Галичині [http://www.2000.cv.ua/2002/23/27] | *БУКОВИНА І ЧЕРНІВЧАНИ В "ЕНЦИКЛОПЕДІЇ КОЛОМИЙЩИНИ". Чернець-домініканець. Жив у Галичині [http://www.2000.cv.ua/2002/23/27] | ||
| − | Автор | + | Автор праць польс. мовою з історії зх.-укр. міст: Броди, Жовква, Львів, Станіслав, Тисмениця, Бучач, Язловець (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.), Ярослав (нині тер. Польщі); досліджень з історії вірм. народу, серед яких: «Життєписи визначних вірмен у Польщі» (1856), «Нариси вірменської історії» (1869); творів з історії католицьких чернечих орденів. Збирав у Галичині та на Поділлі укр. фольклор (опубл. у зб. «Казки, фрашки, перекази, прислів’я та пісні на Русі», 1866, доповнене вид. 1886). |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| + | Садок Баронч був магістром теології, професором біблійних наук у Львові, членом-кореспондентом Наукового товариства у Кракові. | ||
| − | + | Його перу належить цілий ряд книг польською мовою, які становлять неабияку вартість для історика-краєзнавця. Назвемо бодай кілька: "Пам'ятки м. Станіслава" (1858), "Вільне торгове місто Броди" (1865), "Пам'ятки Бучацькі" (1882) та інші. Ряд книг Садока Баронча присвячено історії вірмен Східної Европи, і серед них - "Нарис вірменської історії", виданий 1869 р. у Тернополі. Серед інших згадано тут і про вірменську громаду Чернівців та історію будівництва вірмено-католицького храму Св. апостолів Петра і Павла, який став завдяки генію Йозефа Главки однією з архітектурних перлин столиці Буковини. Так-от прибуток від цієї книги Садока Баронча офірувався на спорудження чернівецького храму. | |
| − | |||
| − | |||
Версия 14:55, 12 декабря 2008
| Баронч Садок | |
| Barącz Садок | |
| Другие имена: | Паронян Садок, Баронч Пиотр, Вінкентій Ферерт |
| Латиницей: | Вінцентій Фереріуш |
| На английском: | Barącz Садок |
| Дата рождения: | 29.04.1814 |
| Место рождения: | Ивано-Франковск |
| Дата смерти: | 02.04.1892 |
| Место смерти: | Пидкамень, Львовская обл. |
| Краткая информация: Писатель, историк, общественный деятель | |
Биография
Монах-доминиканец. Жил в Галичине.
Исследовал армянские общины Польши и Украины. С. Баронч способствовал обновлению армянских национальных учреждений в Галиции, принимал непосредственное участие в восстановлении памятников армянской архитектуры, в строительстве армянских школ и общежитий. То, что прошлым Украины интересовался историк-армянин, разбудило среди украинской общественности интерес к жизни армян.
Таким образом, деятельность С. Баронча, служившая и армянскому и украинскому народам, способствовала более близкому взаимному ознакомлению обоих народов, и его следует считать одним из первых выразителей армяно-украинской дружбы в науке.
Сочинения
Автор монографий на польском языке по истории украинских городов Брод, Бучача, Жовквы, Станислав, Тисменици и других, в которых представлен важный фактический материал.
Издал сборник украинских сказок и поговорок.
Опубликовал «Жизнеописание славных армян в Польше» (1856), «Очерк армянской истории» (1869) и ряд трудов по истории ордена бернардинцев и доминиканцев.
Историк Садок Баронч в своих монографиях показал своим соотечественникам славу и героическое прошлое армянского народа, влиял на подъем национального самосознания.
на польском языке
- Żywoty sławnych Ormian w Polsce, Lwów, 1856
- Rys dziejów ormiańskich, Tarnopol, 1869 (очерк истории армян)
- Pamiątki Jazłowieckie, Lwów, 1862 (работа о Язловце)
Достижения
- профессор Львовского университета
Библиография
- Ерканян В.С. Армянская культура в 1800-1917 гг. / Пер. с арм. К.С. Худавердяна. Ер., 1985
- Пештмалджян М.Г. Памятники армянских поселений / Ред. Р.В. Казанджян. Ер., 1987
- http://sau.com.ua/sau2.htm
- Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. Ер., 1961
- Дашкевич Я.Р. Вірменський історик С.Баронч як дослідник минулого України. «УІЖ», 1964, № 2 (на укр. яз.)
- Дашкевич Я.Р. Армянский ученый Садок Баронч как собиратель украинского фольклора. «Историко-филологический журнал», 1965, № 1
- Баронч Садок //Википедия (укр.)[1]
- [2] (укр.яз.)
- БУКОВИНА І ЧЕРНІВЧАНИ В "ЕНЦИКЛОПЕДІЇ КОЛОМИЙЩИНИ". Чернець-домініканець. Жив у Галичині [3]
Автор праць польс. мовою з історії зх.-укр. міст: Броди, Жовква, Львів, Станіслав, Тисмениця, Бучач, Язловець (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.), Ярослав (нині тер. Польщі); досліджень з історії вірм. народу, серед яких: «Життєписи визначних вірмен у Польщі» (1856), «Нариси вірменської історії» (1869); творів з історії католицьких чернечих орденів. Збирав у Галичині та на Поділлі укр. фольклор (опубл. у зб. «Казки, фрашки, перекази, прислів’я та пісні на Русі», 1866, доповнене вид. 1886).
Садок Баронч був магістром теології, професором біблійних наук у Львові, членом-кореспондентом Наукового товариства у Кракові.
Його перу належить цілий ряд книг польською мовою, які становлять неабияку вартість для історика-краєзнавця. Назвемо бодай кілька: "Пам'ятки м. Станіслава" (1858), "Вільне торгове місто Броди" (1865), "Пам'ятки Бучацькі" (1882) та інші. Ряд книг Садока Баронча присвячено історії вірмен Східної Европи, і серед них - "Нарис вірменської історії", виданий 1869 р. у Тернополі. Серед інших згадано тут і про вірменську громаду Чернівців та історію будівництва вірмено-католицького храму Св. апостолів Петра і Павла, який став завдяки генію Йозефа Главки однією з архітектурних перлин столиці Буковини. Так-от прибуток від цієї книги Садока Баронча офірувався на спорудження чернівецького храму.
