Баронч Садок
| Баронч Садок | |
| Barącz Садок | |
| Другие имена: | Паронян Садок, Баронч Пиотр, Вінкентій Ферерт |
| Латиницей: | Вінцентій Фереріуш |
| На английском: | Barącz Садок |
| Дата рождения: | 29.04.1814 |
| Место рождения: | Ивано-Франковск |
| Дата смерти: | 02.04.1892 |
| Место смерти: | Пидкамень, Львовская обл. |
| Краткая информация: Писатель, историк, общественный деятель | |
Биография
- профессор Львовского университета
- исследовал армянские общины Польши и Украины
Историк Садок Баронч в своих монографиях показал своим соотечественникам славу и героическое прошлое армянского народа, влиял на подъем национального самосознания. С. Баронч способствовал обновлению армянских национальных учреждений в Галиции, принимал непосредственное участие в восстановлении памятников армянской архитектуры, в строительстве армянских школ и общежитий. То, что прошлым Украины интересовался историк-армянин, разбудило среди украинской общественности интерес к жизни армян.
Таким образом, деятельность С. Баронча, служившая и армянскому и украинскому народам, способствовала более близкому взаимному ознакомлению обоих народов, и его следует считать одним из первых выразителей армяно-украинской дружбы в науке.
Сочинения
на польском языке
- Żywoty sławnych Ormian w Polsce, Lwów, 1856
- Rys dziejów ormiańskich, Tarnopol, 1869 (очерк истории армян)
- Pamiątki Jazłowieckie, Lwów, 1862 (работа о Язловце)
Библиография
- Ерканян В.С. Армянская культура в 1800-1917 гг. / Пер. с арм. К.С. Худавердяна. Ер., 1985
- Пештмалджян М.Г. Памятники армянских поселений / Ред. Р.В. Казанджян. Ер., 1987
- http://sau.com.ua/sau2.htm
- Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. Ер., 1961
- Дашкевич Я.Р. Вірменський історик С.Баронч як дослідник минулого України. «УІЖ», 1964, № 2 (на укр. яз.)
- Дашкевич Я.Р. Армянский ученый Садок Баронч как собиратель украинского фольклора. «Историко-филологический журнал», 1965, № 1
- Баронч Садок //Википедия (укр.)[1]
- [2] (укр.яз.)
- БУКОВИНА І ЧЕРНІВЧАНИ В "ЕНЦИКЛОПЕДІЇ КОЛОМИЙЩИНИ". Чернець-домініканець. Жив у Галичині [3]
Автор монографій польською мовою з історії українських міст Бродів, Бучача, Жовкви, Станіслава, Тисмениці та інших, в яких подано важливий фактичний матеріал.
Видав збірку українських казок і приказок.
Опублікував «Життєписи славних вірмен у Польщі» (1856), «Нарис вірменської історії» (1869) та кілька праць з історії орденів бернардинців і домініканців.
Автор праць польс. мовою з історії зх.-укр. міст: Броди, Жовква, Львів, Станіслав, Тисмениця, Бучач, Язловець (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.), Ярослав (нині тер. Польщі); досліджень з історії вірм. народу, серед яких: «Життєписи визначних вірмен у Польщі» (1856), «Нариси вірменської історії» (1869); творів з історії католицьких чернечих орденів. Збирав у Галичині та на Поділлі укр. фольклор (опубл. у зб. «Казки, фрашки, перекази, прислів’я та пісні на Русі», 1866, доповнене вид. 1886).
Садок Баронч був магістром теології, професором біблійних наук у Львові, членом-кореспондентом Наукового товариства у Кракові. Його перу належить цілий ряд книг польською мовою, які становлять неабияку вартість для історика-краєзнавця. Назвемо бодай кілька: "Пам'ятки м. Станіслава" (1858), "Вільне торгове місто Броди" (1865), "Пам'ятки Бучацькі" (1882) та інші. Ряд книг Садока Баронча присвячено історії вірмен Східної Европи, і серед них - "Нарис вірменської історії", виданий 1869 р. у Тернополі. Серед інших згадано тут і про вірменську громаду Чернівців та історію будівництва вірмено-католицького храму Св. апостолів Петра і Павла, який став завдяки генію Йозефа Главки однією з архітектурних перлин столиці Буковини. Так-от прибуток від цієї книги Садока Баронча офірувався на спорудження чернівецького храму.
